Якщо 5 років до того, волевим рішенням каудільо Франко, іспанці залишились вдома та не зіграли в чветьфіналі проти радянських футболістів,то зараз вже нічого не заважало проведенню матчю між принциповими та ідеологічними супротивниками з ворогуючих країн.
Додавало напруження те,що іспанці грали перед очима своїх вболівальників ,яких 21 червня 1964-го року зібралось за 100 тисяч на мадрицькому «Сант’яго Бернабеу».На трибуні,за кілька хвилин ,до початку зустрічі з’явився особисто Франко.
Діючий володарь трофею- збірна СРСР під керівництвом Бєскова являла собою дуже цікавий та молодий ансамбль.З того складу залишилсь лише троє: легендарний воротар «чорний павук» Лєв Яшин,Валєнтін Іванов та Віктор Понєдєльнік.На шляху до фіналу ,радянські футболісти прибрали збірні Італії та Швеції та катком проїхались по данцям вже в півфіналі.Кожного разу Константін Іванович пропонував суперникам тактичні шаради ,які ті так й не змогли розгадати.На цей раз збірна СРСР намагалась протиставити наступальним діям іспанської команди,у ядрі яких знаходилась індивідульна майстерність окремих футболістів-високу працездатність.Так охарактеризував фінальну гру коуч збірної Чехословаччини Вацлав Їра.
Збірна Іспанії переживала зміну поколінь-вже завершили ігрову кар’єру Ді Стефано,Пушкаш,Рамал’єтс ,не могли вони розраховувати з різних причин й на Кубалу ,Дель Соля та Хенто,але з’явився класний кіпер Ірібар,на місті був диригент атак ,кращій футболіст Європи -1960 Луіс Суарес ,але головною була персона тренера.Хосе Віл’ялонга це ярка індивідульність,прихільник яскравого ,динамічного,красивого футболу.Молодий ,але вже вигравший з Реалом все, що можливо, тренер.Колишній офіцер Віл’ялонга налагодив дісципліну у всьому ,що стосувалось підготовчого процесу ,але на полі він дозволяв творити .Як неперевершений тактик він розумів,що у бою з відкритим забралом його команді робити нічого,тож ставка була зроблена на стартовий тиск та швидкий контроль м’яча.
І це їм вдалося.Вже на третій хвилині іспанці здобули прав на штрафний з близької відстані ,але Суарес послав м’яча дуже неточно.А на шостій господарям допомогли радянські футболісти.Спочатку Мудрік втратив м’яч на своїй половині поля, його підхопив Суарес(через якого й будувались усі атаки іспанців),пройшовши того ж таки Мудріка та обігравшись з партнеров він зробив навіс у карний майданчик,Шестєрньов помилився позиційно,а Шустіков при прийомі м’яча-Переді нічого не залишилось як розстріляти ворота Яшина.Радість піренейців була недовгою-вже за дві хвилини рахунок зрівнявся.Мудрік,отримавши шкіряного від Яшина ,спрямував його по лівому флангу на Хусаїнова ,а той випередивши Соко та Олівеллю сильно пробив низом.Помилився Ірібар ,який не розрахував стрибок та пропустив м’яч під собою.
Після цього гра заспокоїлась.Іспанські захисники Кал’єха та Рівілля грали дуже щільно з Чіслєнко та Понєдєльніком,які намагались продертись крізь іспанські редути через центр.Помилки у захисті радянської збірної можна пояснити тим,що у її скдалі грали одразу 5 центральних захисників-Шустіков,Шестєрньов,Мудрік,Анічкін та Корнєєв.Не пішла гра у Іванова, а Понєдєльніку ,зважаючи на його класну гру у попередніх матчах, іспанські захисники приділили максимум уваги,якщо треба було навіть порушуючи правила.Особливо активним був Олівелля.Тож за останній час в першому таймі ,збірна СРСР може записати до свого активу лише дальній постріл Чіслєнка,який Ірібар перевів на кутовий.
Але й іспанці ,незважаючи на свою активність,теж нічого путнього ,крім трьохходівки Амансіо-Марселіно-Переда ,яка закінчилась ударом останнього ,не створили.Зламалась гра у їхнього диригента Суареса-передачі перестали доходити до адресата,та й під кінець тайму захисники збірної стали почувати себе набагато впевненіше.Тож сигнал суддя о закінченні першого тайму був зустрінут з полегшенням.
Другий тайм розпочався зі штрафного біля іспанських воріт.Потенційно небезпечний момент був бездарно змарнований Вороніним.Потім ініциатіва перейшла до господарів,дуже корисно в ці хвилини грав Амансіо-пройшовши майже пів поля він видав передачу на Марселіно ,але удар того був невлучний.В ці хвилини радянскі захисники грали на відбій.
Почався дощ,гра почала вирівнятись.Ось вже Ірібар рятує після удару Понєдельніка з паса Вороніна.Тепер вже сам Валєрій б’є –знову Ірібар.Гра йде на зустрічних курсах-Марселіно головою після кутового-невлучно.
В цілому оби дві команди діють сполохами та не можуть налгодити атакуючі дії.Іспанці намагаються грати флангами.Дощ посилюється,а ціна помилки зростає.Гол Переди відміняє арбітр з Англії.Збіна СРСР переходить на повільний розіграш м’яча та кроткі передачі,але овертайм не на користь господарям .Вони й так відіграли додатковий час в півфіналі з угорцями та кінець сезону не кращій час перевіряти фізичні кондиції.В СРСР справи у цьому сенсі кращі,та й перегравання ,яке б було в випадку нічійного результату теж на руку представникам найбільшої країни в Світі(до того ж у чемпіонат проходить по схемі весна-осінь й до його завершення ще дуже далеко).Але до цього не дійшло.
Доля матча вирішилась на 84-й хвилині:Рівілля віддав на Переду ,той накрутив Анічкіна на фланзі ,навісив у карний майданчик де знаходився Шустіков ,але він махнув ногою повз м’яча, а звільнившийся з-під опіки Марселіно поцілив точнісінько в кут воріт.Відігратися гостям не вистачало часу,удар Анічкіна після поданого кутового Чіслєнком був дуже неточним.
Іспанія перемогла на радість свому диктатору та усій країні.А Бєсков з поміткою за невиконане завдання,великі помилки та посрамування Червоного знамені був відставлений із збірної.
Хосе Віл’ялонга до сих пір залишається наймолодшим тренером ,якому покорилася європейська першість(44 роки) й лише через ті самі 44 роки вона покорилась іспанцям вдруге.